КОКАИН FishScale Нижневартовск

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Yo, что к чему, бой? Мне рифмы запали в мозг, и я готов присесть на ухо и просто не останавливаться! Это я, алкоголик и наркоман, рэпер, который живет по своим законам. И сегодня я расскажу вам о том, как я закупался кокаином и отпускал в своем стиле на природе. И так, начнем с самого начала. Как-то раз мой топ наркодилер подсказал мне адрес, где можно найти закладки для настоящих фанатов наркоты. Я отправился на место и, братан, это была космическая поездка! Я ощущал себя на гашише, но еще сильнее и более адреналиново. Когда я подошел к этой легендарной точке, где можно пополнить свои запасы, меня захлестнул запах конопляного моря и дурманящая атмосфера. Там витал дым, словно облако бошек, и чудовищно счастливые луди. Все они были готовы оттопыриться вместе со мной, покатить и покуражиться на природе. Я подошел к своему поставщику и произнес кодовое слово, которое дал мне доступ к самому таинственному подпольному клубу. Он зарядил меня информацией, где и как я могу достать тот самый топовый кокаин. Взлетай, мой брат! Я был полон вдохновения и азарта. Долетим до момента, когда я уже с вещами и двигаюсь к месту отдыха. Я выбрал чудесные холмы с видом на океан. Ничто не могло быть лучше для настоящего рэпера, который любит наслаждаться каждым моментом жизни. Я приготовил себе роскошный пикник, накрыл стол, насытился едой и выпил несколько стаканов шампанского. И вот настало время для самого главного – времени для кокаина. Я открыл мою секретную коробку и увидел, что здесь лежали самые красивые и чистые коксовые камни. Белая пыль ласкала мои глаза и дарила обещание новых ощущений. Я зарядил дозатор и сказал: "Поехали, мое сердце!". Молодежный сленг, мой парень! Иду, иду. Мое тело проникся адреналином, кровь взорвалась в жилах, и я стал неподъемным. Каждая клеточка моего организма была заряжена, и я готов был завладеть этим миром. Музыка звучала в моих ушах, словно оркестр из тысячи звуков. Я лег на зеленое место, устроившись поудобнее на конопляном покрывале. Ощущения, что я сейчас проведу лето в раю, проникли в каждый покрывающий меня дуновение ветра. Мои мысли становились гениальными, словно открылась врата к моему подсознанию. Но, знаешь, что самое интересное? Все эти наркотические удовольствия были мне не нужны! Я понял, что главное на свете – это музыка, моя рифма и слова, которые я могу донести до своих фанатов. Это мое истинное наркотическое восхищение! И так, дисс, я заканчиваю свой рассказ. Я ушел от этих наркотических лазурей, я могу присесть на ухо и говорить без остановки только о своих творческих идеях. Живу своим стилем и делаю, что люблю. И помни, брат, наркотики – это ненадолго, а музыка – вечна. Верь в себя, и пусть каждый твой день будет наполнен радостью и вдохновением. Stay high!